Саксонія (Sachsen), історична область в ГДР(Німецька Демократична Республіка). Ядром С. була Мейсенськая марка (утворилася із земель, захоплених німецькими феодалами в 10 ст в частини полабських слов'ян сербо-лужіцкой групи); у 1089 вона перейшла до феодального роду Веттінов, що придбали також в 1247 (фактично в 1264) Тюрінгию і до 1423 Саксен-Віттенберг (частина що був Саксонського герцогства ) разом з титулом курфюрста; за володіннями Веттінов поступово закріпилася назва С. (спочатку — Верхня С., на відміну від Ніжней С., розташованої на С. Німеччині). С. перетворилася на одне з крупних територіальних князівств Німеччини. У 1485 вона була розділена між членами будинку Веттінов: Саксен-Віттенберг і велику частину Тюрінгиі разом з титулом курфюрста отримав Ернст Веттін (резиденція — Віттенберг) область Мейсена, Лейпціга, Північну Тюрінгию і герцогський титул — Альберт Веттін (резиденція — Дрезден). В кінці 15—16 вв.(століття) С. — один з ведучих в Германії районів зародження капіталістичної промисловості (у гірській справі, книгодрукуванні і ін.), важливе культурне вогнище (у 1409 заснований університет в Лейпцігу, в 1502 — у Віттенберге); у С. знаходилися опорні пункти Реформації 16 ст (її початок був покладений виступом М. Лютера в 1517 у Віттенберге) і Селянської війни 1524—26 (головним чином тут проходіла революційна діяльність Т. Мюнцера). У 1547 герцог Моріц Саксонський за розгром протестантських князів в Шмалькальденськой війні 1546—48 отримав від імператора Карла V велику частину курфюршества С. і титул курфюрста, об'єднавши, т. о., майже всі саксонські землі. У період Тридцятирічної війни 1618—48 С. піддалася страшним спустошенням; її курфюрст, що неодноразово міняв союзників, по світу Вестфальському 1648 закріпив за собою Верхню і Нижню Калюжки. В кінці 17—18 вв.(століття) С. — один з економічно розвинених районів Німеччини [гірська справа, текстильна промисловість, виробництво фарфору (у 1710 в Мейсене заснована перша в Європі фарфорова мануфактура) лейпцігські ярмарки, що придбали загальногерманське значення]. Проте і в С. розвиток капіталістичних стосунків гальмувався збереженням феодальної залежності селян, зростанням податків, що збільшилися зі встановленням (з 2-ої половини 17 ст) княжого абсолютизму. У 1697 курфюрст Фрідріх Август I був вибраний польським королем (унія з Польщею продовжувалася до 1763). С. брала участь в більшості європейських воєн 18 ст В ході Північної війни 1700—21 вона піддалася шведському вторгненню, в Семирічну війну 1756—63 була захоплена Пруссією (повернена саксонському курфюрстові по Губертусбургському світу 1763 ) . В кінці 18 ст С. брала участь у війнах проти революційної Франції, а в 1806 — в союзі з Пруссією проти Наполеона I; після поразки під Йеной (14 жовтня 1806) перейшла на сторону Наполеона; вступивши в Рейнський союз, стала королівством (1806). Вирішенням Віденського конгресу 1814—15 близько половини території Саксонського королівства (з Віттенбергом) була передана Пруссії (разом з приєднаними до неї територіями склало прусську провінцію С. з центром в р. Магдебург).
У 1830 в Дрездене, Лейпцігу і інших містах відбувалися народні хвилювання під впливом Липневої революції 1830 у Франції. У 1831 була введена помірно ліберальна конституція з двопалатною системою і становим представництвом. С. була одним з вогнищ Революції 1848—49 в Германії (Дрезденськоє повстання 1849 в захист імперської конституції і ін.). У 1866 брала (на стороні Австрії) участь в австро-прусській війні, в 1867 вступила в Північно-німецький союз, в 1871 увійшла до складу Німецької імперії. У 60—70-х рр. 19 ст С., будучи одним з провідних промислових районів Німеччини, перетворюється на базу німецького робочого руху. У Лейпцігу, Дрездене і інших промислових центрах виникли робітники ферейни (союзи). С. з'явилася одним з головних опорних пунктів німецької соціал-демократії. Тут розвернулася діяльність А. Бебеля і В. Лібкнехта. У 1909 в С. було введено загальне виборче право (для чоловіків). В результаті Листопадової революції 1918 в С. була повалена монархія і проголошена республіка; за конституцією Веймарськой С. увійшла до складу Німецької республіки як одна з її земель. У жовтні 1923 в обстановці революційного підйому в С. сформувався робочий уряд з лівих соціал-демократів і комуністів (розганяло урядовими військами). В період фашистської диктатури в С. діяла (особливо активно в роки 2-ої світової війни 1939—45) крупна антифашистська підпільна організація на чолі з комуністом Р. Шуманом. У 1945, після розгрому фашистської Німеччини, С. була включена в радянську зону окупації. З 1949 — у складі ГДР(Німецька Демократична Республіка); у 1952 її територія розділена на округи Дрезден, Лейпціг, Карл-Маркс-Штадт.
Літ.: Kötzschke R. Kretzschmar H., Sächsische Geschichte, [Neue Aufl.], Fr./M., 1965; Sächsische Bibliographie, hrsg. von der Sächsischen Landesbibliothek, Dresden, 1962—64.
