Саксонське повстання 1073—75, повстання населення Саксонії (області саксів ) і Тюрінгиі проти німецького короля Генріха IV. У повстанні брали участь селяни (вільні, а також що вже попали у феодальну залежність), на чолі нього стояла місцева знать. Повсталі виступали проти всієї системи заходів, пов'язаних із спробою Генріха IV укріпити тут королівський домен (будівництво фортець і розміщення в них гарнізонів з воїнов-міністеріалов ; з селян вимагали оброки і заставляли працювати на будівництві королівських фортець; у знаті відбиралися привласнені нею землі королівського домена). Спочатку повсталі добилися успіху — в серпні 1073 Генріх IV біг з обложеного Харцбурга, фортеці були зруйновані. Але король отримав підтримку феодалів західних і південних областей Німеччини і городян Вормса. У вирішальний момент ватажки С. ст уклали компромісний світ з королем (лютого 1074), покинуті ними селяни були розбиті (червень 1075). Придушення повстання сприяло прискоренню процесу залучення саксонського селянства у феодальну залежність.
Літ.: Колесніцкий Н. Ф., Саксонське повстання 1073—1073 рр., «Уч. зап.(західний) Московського обл. пед.(педагогічний) інституту ім. Н. До. Крупськой. Загальна історія», 1968, т. 213, ст 10.
