Саблін Юрій Володимирович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Саблін Юрій Володимирович

Саблін Юрій Володимирович [12(24) .11.1897 — 19.6.1937], радянський військовий діяч, комдив (1935). Член Комуністичної партії з 1919. Народився в р. Тарту в сім'ї московського прогресивного книговидавця В. М. Сабліна (1872—1916). Вчився в Московському комерційному інституті, де в 1915 став есером. У 1916 добровільно вступив в армію, служив в артилерії, закінчив школу прапорщиків (1917). З березня 1917 член виконкому Московської ради, лівий есер. На 2-м-коді Всеросійському з'їзді Рад вибраний членом ЦВК(Центральний виконавський комітет), брав участь в жовтневому озброєному повстанні в Москві, член штабу Московського військово-революційного комітету, потім член Президії Моссовета. У грудні 1917 начальник 1-го Московського революційного загону, посланого проти заколоту генерала Каледіна. Командуючи Північною ділянкою Південно-східного фронту, брав участь в розгромі каледінщини і узятті Новочеркасська. У 1918 комісар Московського району Західної завіси. Учасник лівоесерівського заколоту 1918, засуджений революційним трибуналом до одного року в'язниці, але незабаром амністований ВЦИК і порвав з лівими есерами. Під час Громадянської війни 1918—20 успішно командував полком, бригадою, дивізією і групою військ в боях проти петлюрівців і військ генералів Деникіна і Врангеля. Будучи делегатом 10-го з'їзду РКП (б), брав участь в придушенні антирадянського Кронштадтського заколоту 1921. Закінчив Військову академію і Вищі академічні курси (1923), школу льотчиків (1925). Командував дивізією. З 1931 начальник управління воєнно-строїтельних робіт і комендант укріпрайону на Україні. Нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.

загрузка...