Рісо-рібне господарство, комбіноване ставкове господарство рибовода, в якому залите водою рисове поле одночасно використовується для вирощування рису і риби. Рисові поля (чеки) в період вегетації рослин є мілководими (глибина 10—30 см ) водоймищами, в яких можуть мешкати теплолюбиві риби: короп, сазан і ін. Коропи у пошуках їжі розпушують грунт, поїдають личинок рисового комара і інших шкідників рису, насіння бур'янів, удобрюють грунт своїми екскрементами; в результаті підвищується урожай рису. При годуванні коропа і добриві чеків зростає також рибопродуктивність з 1 га водної площі. При сучасній агротехніці метод спільного вирощування рису і риби в СРСР став поступатися ефективнішому методу роздільного вирощування, при якому зарибнюють рисові поля, що знаходяться під водною парою. У СРСР на таких полях вирощують зазвичай рис спільно з коропом, білим Амуром, товстолобиком. Рисові чеки удобрюють, заливають водою на глибину 60—70 див. Вихід риби зростає, знижується засміченість рисових полів. У подальший рік на чеках, де попередником була зарибнена водна пара, урожай рису збільшується. Комплексний метод використання землі з прадавніх часів застосовується в Китаї, Японії Індії, Індонезії, В'єтнамі, на острові Тайвань, в країнах Південної Америки. У 20 ст, у зв'язку з розширенням площ під посівами рису, цей метод набув поширення в Італії, Іспанії, Угорщині і інших країнах Європи. Більшість зарубіжних країн для зарибнення рисових чеків використовують коропа і сазана. У країнах Південно-східної Азії вирощують також срібного карася, ханос, теляпію, мозамбіка, гурамі, сома, змієголова, в Південній Америці — з великим ротом буффало, сома і з великим ротом окуня. Використовуються методи спільного і роздільного вирощування рису і риби.
Літ.: Мейен Ст А., Розведення риби на рисових полях, М., 1940; Рекомендації по вирощуванню риби на рисових чеках, Краснодар, 1970.
