Ріжків Іван Сергійович [20.8(2.9) .1908, с. Івоніно, нині Мосальського району Калузької області, — 30.7.1971, селище Домбаровський Оренбурзької області, похований в Москві], радянський геолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960). Член КПРС з 1940. Після закінчення Ленінградського гірського інституту (1933) працював в тресті Уралзолото (з 1939 головний геолог), в 1945—57 головним геологом Главзолото міністерства кольорової металургії СРСР. У 1957—64 голова Президії Якутської філії Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР і одночасно директор інституту геології Якутської філії Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР (з 1958). З 1964 директор Центрального науково-дослідного гірничорозвідницького інституту кольорових, рідких і благородних металів (ЦНІГРІ) міністерства геології СРСР. Основні праці по геології і методиці пошуків і розвідки розсипів золота, платини і алмазів, а також по металогенії золота. Р. розробив генетичну класифікацію родовищ золота. Державна премія СРСР (1949, 1951). Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Платина Алданського щита, М., 1962 (співавтор); Закономірності розміщення розсипів і їх корінних джерел на території Якутії, в кн.: Геологія розсипів Якутії, М., 1964; Алмазоносниє розсипи Західної Якутії, М., 1967 (співавтор); Основні проблеми геології золота, М., 1967 (Тр. Центр. н.-и.(научно-ісследовательський) гірничорозвідницького інституту, ст 76).
Літ.: До 60-ліття члена-кореспондента АН(Академія наук) СРСР І. С. Рожкова, М., 1970 (Тр. Центр. н.-и.(научно-ісследовательський) гірничорозвідницького інституту, ст 87); Пам'яті Івана Сергійовича Рожкова [Некролог], «Радянська геологія», 1971 № 11.
