Руффіні (Ruffini) Джованні Доменико (20.9.1807, Генуя, — 3.11.1881, Таджа, Лігурія), італійський письменник і політичний діяч. Член «Молодій Італії» (з 1833); разом з братом Джакопо брав участь в організації повстання в Генуї. Заочно засуджений до страти (1833), біг з Італії (1836). Жив в Швейцарії, Англії і Франції. Учасник Революції 1848—49 в Італії ; у 1849 був призначений послом Пьемонта в Парижі. Всі романи спочатку виходили англійською мовою. Кращий твір Р. «Записки Лоренцо Беноні» (1853; на італійській мові 1854, русявий.(російський) пер.(переведення) 1861, 1928) — про долю останніх карбонаріїв 1830-х рр. У романі «Доктор Антоніо» (1855, русявий.(російський) пер.(переведення) 1861) освітлені події 1848 в Італії. Автор романів «Парагріни» (1856) «Лавінія» (1860), «Вінченцо, або Розкриті змовники» (1863).
Літ.: Потапова З. М., російсько-італійські літературні зв'язки. Друга половина XIX ст, М., 1973; Autori vari. G. Ruffini e i suoi tempi, Geneva, 1931.
