Рухимовіч Моісей Львович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рухимовіч Моісей Львович

Рухимовіч Моісей Львович (жовтень 1889 — 29.7.1938), радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1913. Народився в с. Кагальник, нині Ростовської області, в сім'ї слюсарюючи. У соціал-демократичному русі з 1904 (Ростов). У 1906—09 в еміграції. З 1911 вів роботу на Україні. У 1914 мобілізований в армію. Після Лютневої революції 1917 член Харківського комітету РСДРП(б) і голова військової секції Ради. У жовтневі дні 1917 голова Харківського ВРК і штабу Червоної Гвардії. Учасник Громадянської війни 1918—20. У 1918 воєнком Донецько-криворізької радянської республіки. У 1919—20 член СНК(Рада Народних Комісарів) України, член РВС(Реввоєнрада) 14-ій армії. У 1921—22 голова Донецького губісполкома і член бюро губкома КП(б) В, голова Бахмутського виконкому. У 1923—25 керівник трестом «Донуголь». У 1925—26 голова ВСНХ(Вища рада народного господарства) України, з 1926 заступник голови ВСНХ(Вища рада народного господарства) СРСР. У 1930—34 нарком шляхів сполучення РРФСР, керівник «Кузбассуглем». У 1934—36 заступник наркома важкої промисловості СРСР, потім нарком оборонної промисловості СРСР. Делегат 8, 10—17-го з'їздів партії, на 13—17-м-коді з'їздах обирався членом ЦК ВКП (б). Була членом Політбюро ЦК КП (б) У. Член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Нагороджений орденом Леніна і орденом Червоного Прапора.

загрузка...

  Літ.: Ленін Ст І., Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, з 470).

М. Л. Рухимовіч.