Руни (епічні нар. пісні)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Руни (епічні нар. пісні)

Руни, епічні народні пісні у карелів, фіннів, естонців. Використані Е. Ленротом в «Кальовале» . Виникли в глибокій старовині, відобразили окремі сторони матеріальної і духовної культури первіснообщинного устрою, пережитки матріархальних і патріархальних стосунків. Генетично сходять до архаїчних космогоній міфам. Основні сюжети пов'язані з образами епічних героїв Вяйнямейнена і Ільмарінена. Поетика Р. характеризується паралелізмом віршів, анафорами, лексичними повторами, постійними епітетами, схожістю сюжетних колізій. Ранні зразки Р. мають діапазон квінти або кварти, складаються з двох що періодично повторюються діатонічних попевок, основні розміри 3 / 4 і 5 / 4 . Структура вірша Р. визначається його силлабічеським буд. Виконання Р. переважно одноголосне (соло або по черзі двома рунопевцамі), інколи воно супроводилося грою на кантеле . З Р. складені епоси «Кальовала» і «Кальовіпоег» . Відомими виконавцями Р. були карельські оповідачі Перттунени, фінські оповідачі Ю. Кайнулайнен, Параське Ларін.

загрузка...

  Тексти і літ.: Suomalaisen kirjallisuuden toimituksia, [osa] 1—14, Hels., 1908—1960: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Карельські епічні пісні, М. — Л., 1950; Ізбр. руни Архипа Перттунена, Петрозаводськ, 1948; Евсєєв Ст Я., Історичні основи карело-фінського епосу, кн. 1—2, М. — Л., 1957—60; Тампере Х. Т., Стильові типи мелодики естонських рун, М., 1964.

  Ст Я. Евсєєв.