Румино-болгарський договір 1970
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Румино-болгарський договір 1970

Румино-болгарський договір 1970 Про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаний 19 листопада в Софії з боку СРР(Соціалістична Республіка Румунія) генеральним секретарем РКП, головою Державної Ради СРР(Соціалістична Республіка Румунія) Н. Чаушеську і головою Ради міністрів І. Р. Маурером, з боку НРБ(Народна Республіка Болгарія) першим секретарем ЦК БКП, головою Ради міністрів Т. Жівковим і головою Президії Народного зібрання Р. Трайковим. Поміщений на 20 років. Підтверджує принципи болгаро-румунського договору 1948, рішучість сторін кріпити єдність і згуртованість соціалістичних країн. Сторони виразили волю проводити політику мирного співіснування держав з різними соціальними системами, виступати за встановлення клімату взаєморозуміння і співпраці в районі Балкан і у всьому світі, протидіяти силам імперіалізму, мілітаризму і реваншизму, загрозливим світу. Сторони домовилися укріплювати дружбу між двома народами і розвивати співпрацю в політичній, економічній, суспільній, науковій і культурній областях на основі принципів соціалістичного інтернаціоналізму, пошани національної незалежності і суверенітету, рівноправ'я, взаємної вигоди і товариської взаємодопомоги, невтручання у внутрішні справи. Сторони заявили, що сприятимуть зміцненню економічних зв'язків і співпраці в рамках СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), а також з іншими соціалістичними державами. Сторони зобов'язалися докладати зусилля в справі розрядки міжнародної напруженості, співпраці між всіма державами, врегулювання спірних питань мирним дорогою, зриву агресивних планів імперіалізму в справі припинення гонки озброєнь, здійснення загального і повного роззброєння ліквідації колоніалізму і неоколоніалізму. Сторони зобов'язалися подавати підтримку країнам, що звільнилися від колоніального панування, виступати за зміцнення світу і безпеки в Європі, створення ефективної системи європейської безпеки. Сторони висловилися за непорушність державних кордонів в Європі, що склалися після 2-ої світової війни 1939—45, виразили рішучість забезпечувати відповідно до Варшавським договором 1955 недоторканість кордонів держав — членів цього договору. Сторони зобов'язалися, в разі озброєного нападу на одну з них з боку якої-небудь держави або групи держав, негайно надавати один одному всесторонню допомогу, включаючи військову. Сторони домовилися інформувати один одного про соціалістичне будівництво в обох державах, обмінюватися думками по питаннях розвитку двосторонніх стосунків, консультуватися по найважливішим міжнародним проблемам, що представляють взаємний інтерес.

  Публ.: «Scînteia». 1970, 20 noiémbric; «Работнічесько справа», 1970, 20 ноємврі.

  Е. М. Зайців.