Румино-угорський договір 1972 Про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаний 24 лютого в Бухаресті з боку СРР(Соціалістична Республіка Румунія) головою Ради міністрів І. Р. Маурером, з боку ВНР(Угорська Народна Республіка) головою Ради міністрів Е. Фоком. Поміщений на 20 років. Сторони, керуючись принципами і цілями Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй) і враховуючи досвід СРР(Соціалістична Республіка Румунія) і ВНР(Угорська Народна Республіка) в соціалістичному будівництві, відповідно до принципів соціалістичного інтернаціоналізму, суверенітету і незалежності, рівноправ'я, невтручання у внутрішні справи, взаємної вигоди і товариської взаємодопомоги домовилися укріплювати дружбу і всесторонню співпрацю двох країн, заглиблювати економічне і науково-технічне співробітництво, сприяти кооперації між державами — членами СЕВ(Рада економічній взаємодопомозі) і іншими соціалістичними країнами, розвивати співпрацю в області науки, культури, друку, радіо і телебачення, кіно, туризму, охорони здоров'я, підтримувати співпрацю між громадськими організаціями. Сторони узяли на себе зобов'язання укріплювати єдність і згуртованість світової соціалістичної системи на користь забезпечення прогресу і світу, докладати зусилля для поліпшення положення в Європі, забезпечення безпеки і міцного світу, для розвитку співпраці і добросусідських стосунків між європейськими державами. Констатіровав, що однією з головних передумов європейської безпеки є непорушність кордонів в Європі, сторони виразили рішучість забезпечувати відповідно до Варшавським договором 1955 недоторканість кордонів держав — членів цього договору. Сторони заявили, що проводитимуть політику мирного співіснування держав з різних соціальних буд, продовжувати зусилля, направлені на здійснення загального і повного роззброєння, остаточної ліквідації колоніалізму, неоколоніалізму і расової дискримінації у всіх формах, подавати підтримку країнам, що звільнилися від колоніального панування і йдуть по шляху зміцнення суверенітету і національної незалежності. В разі озброєного нападу з боку якої-небудь держави або групи держав сторони негайно нададуть один одному всесторонню допомогу, включаючи військову, негайно сповістившись Раду Безпеки ООН(Організація Об'єднаних Націй) про прийняті заходи.
