Руднев Семен Васильович [15(27) .2.1899, с. Моїсєєвка, нині Путівльського району Сумської області, — 4.8.1943, загинув в бою біля селища Делятін Надворненського району івано-франківської області], один з організаторів і керівників партизанського руху на окупованій території України в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, Герою Радянського Союза (посмертно 4.1.1944), генерал-майор. Член Комуністичної партії з 1917. З 1914 робітник Російсько-балтійського повітроплавного заводу в Петрограді. У 1916 був арештований за революційну діяльність. Брав участь в штурмі Зимового палацу, потім в Громадянській війні 1918—20. У 1929 закінчив Військово-політичну академію, був комісаром полку, бригади. Осенью 1941 очолив партизанський загін в Сумської області, який в жовтні об'єднався з Путівльським загоном під командуванням С. А. Ковпака. Р. став комісаром об'єднаного загону, а потім що крупного рейдує з'єднання. З вересня 1942 член підпільного ЦК КП (б) України. Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки і «Знак Шани».
