Копальня, гірничопромислове підприємство, в основному по підземному видобутку руд, гірничо-хімічної сировини і будматеріалів. Р. може об'єднувати декілька суміжних шахт, що мають самостійний розтин і відособлене провітрювання підземних вироблень, із загальним комплексом поверхневих споруд і допоміжних цехів (дробильно-сортувальні і збагачувальні фабрики, електромеханічні, ремонтні майстерні, склади, побутові комбінати і ін.). У ряду випадків Р. називається підприємство з відкритим способом видобутку руд (наприклад, Магнітогорський Р.). Гірські роботи, вироблювані на Р., визначаються прийнятою системою розробки (див. Підземна розробка ).
Найбільшу ефективність капітальних вкладень забезпечують Р. з високою виробничою потужністю. У СРСР, наприклад, більше половини підземного видобутку залізняку зосереджена на дев'яти Р. (із загального числа 37) з річною потужністю більше 3 млн. т в рік. Річна виробнича потужність апатитової копальні ним. С. М. Кирова (Хибіни) складає 7 млн. т, копальні ним. Ф. Е. Дзержінського (Крівбасс) 12,1 млн. т , у тому числі шахти «Гігант» 7 млн. т, 1-го Солегорського калійної копальні 11 млн. т (1973) і т.д. Нормальний амортизаційний термін існування Р. в СРСР при розробці жильних родовищ 8—10 років, при експлуатації потужних рудних покладів — 25—40 років і більш.
За кордоном (без соціалістичних країн) в 1970 налічувалося понад 180 Р. виробничою потужністю понад 1 млн. т в рік, з яких 34 мали потужність більше 3 млн. т. найбільшим є залізний Р. «Кируна» (Швеція) продуктивністю 27 млн. т (1973).
Глибина гірських робіт на Р. в СРСР досягла 1 км. (копальня ним. В. І. Леніна в Крівбассе — залізняк; «Жовтневий» в Норільське — поліметалли), за кордоном на окремих Р. ведуться роботи на глибині понад 3 км. (Індія, ЮАР(Південно-африканська Республіка) — золоті руди).
