Російські сезони
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Російські сезони

Російські сезони за кордоном, виступи російської опери і балету, організовані в 1907 С. П. Дягильовим . Сезони підтримувалися кругами російської художньої інтелігенції ( «Світ мистецтва», музичний Беляєвський кружок і ін.). Почалися в Парижі історичними концертами за участю Н. А. Рімського-корсакова, С. Ст Рахманінова, А. До. Глазунова, Ф. І. Шаляпіна; у 1908—09 були показані опери «Борис Годунов» Мусоргського, «Пськовітянка» Рімського-корсакова, і ін. З 1909 щорік в Парижі, а з 1910 періодично в Берліні, Брюсселі, Монте-Карло, Лондоні, Будапешті і інших європейських містах гастролювала балетна трупа, сформована з артистів Маріїнського і Великого театрів (А. П. Павлова, Е. Ст Гельцер, В. Ф. Ніжінський і ін.). Балетмейстер перших сезонів М. М. Фокин показав в 1909 в нових редакціях «Павільйон Арміди» Н. Н. Черепніна, «Сильфи» («Шопеніана») на музику Шопена, і ін., а також поставив «Половецькі танці» з опери Бородіна «Князь Ігор», потім балети «Жарптиця» і «Петрушка» Стравінського, «Нарцис і Відлуння» Н. Н. Черепніна, «Шехеразада» на музику Рімського-корсакова, і ін. У 1912—13 Ніжінський здійснив постановки балетів «Післяполудневий відпочинок фавна» на музику Дебюссіа, «Весна священна» Стравінського. Високий рівень виконавської культури, багатство російської музики зробили Р. с. значним художнім явищем, що мало велике значення в популяризації російського оперного і балетного мистецтва. Оформляли спектаклі художники А. Н. Бенуа, Л.С. Бакст, А. Я. Головін, Ст А. Серов, Н. До. Реріх, Н. С. Гончарова, чию майстерність надав вплив на розвиток світового театрально декораційного мистецтва 1-ої чверті 20 ст Поступово антреприза Дягильова поповнювалася іноземними танцівниками і втрачала національний російський характер (існувала до 1929). Для сезонів вигадували музику І. Ф. Стравінський, С. С. Прокофьев, М. Равель, композитори «шестірки» і ін., балети також ставили Л. Ф. Мясин, Дж. Баланчин, Б. Ф. Ніжінськая і ін., оформляли — П. Пікассо, А. Дерен і ін.

  Літ.: Соколова Н., Світ мистецтва, М. — Л,, 1934; Красовськая Ст, Російський балетний театр початки XX століття, ч. 1, Л., 1971; Lieven P., The birth of ballet-russes, L., 1936; Benois A., Reminiscences of the Russian ballet, L., 1947. див.(дивися) також літ.(літературний) при ст. Дягильов С. П.

  Ст М. Красовськая.