Розпусти Дмитро Миколайович [5(16) .4.1785, Шуйський повіт Володимирської губернії, — 19.2(2.3) .1864, Петербург], російський державний діяч, граф (з 1842). Племінник поета Р. Р. Державіна. Висувався завдяки участі в 1826 у Верховній слідчій комісії у справі декабристів. Звинувачувальна доповідь комісії, складена Б., детально розібраний Н. І. Тургеневим в книзі «Росія і росіяни» (т. 1, 1907). У 1826—28 Би. товариш міністра народної освіти. У 1830—31 і 1838—39 управляв міністерством юстиції. У 1832—1838 міністр внутрішніх справ. У 1839—62 главноуправляющий 2-м-коду відділенням (кодифікуванням) власною його імператорської величності канцелярії. Під керівництвом Би. розроблено «Укладення про покарання кримінальних і виправних» (1845), а також складено два видання Зведення законів (1842 і 1857). У 1855—64 президент Петербурзької АН(Академія наук), голова Державної ради (1862—64) і Комітету міністрів (1861—64). Один із засновників і членів літературного кружка «Арзамас».
Літ.: Ковалевський Е. П., Граф Розпусти і його час, СП(Збори постанов) Б,1866 (опіс. до 1820), Російський біографіч. словник, т. 3, СП(Збори постанов) Би, 1908.
