Тургенев Микола Іванович [12(23) .10.1789, Симбірськ, нині Ульяновськ, — 29.10(10.10) .1871, Париж], російський державний діяч, декабрист, економіст. Народився в дворянській сім'ї. Слухач Московського (1806—07) і Геттингенського (1808—11) університетів. У 1813 російський комісар адміністративного департаменту союзників в Германії. З 1816 — в Росії, помічник статс-секретаря Державної ради, з 1819 служив в міністерстві фінансів. У 1818 видав роботу «Досвід теорії податків», що поклала почало російській фінансовій науці. Виступав за ліквідацію кріпосної залежності селян при збереженні землі у поміщиків, за вживання вільнонайманої праці в поміщицькому господарстві. З 1817 член літературного кружка «Арзамас» . В 1818 вступив в «Союз благоденствування» і став одним з його ідеологів; виступав за республіку. У 1821 голова Московського з'їзду «Союзу благоденствування». Один із засновників Північного суспільства декабристів ; стояв на позиціях помірного крила суспільства. У 1824 Т. виїхав за кордон і в повстанні 14 грудня 1825 не брав участь. Заочно судимий і засуджений до довічної каторги. Один з перших росіян революційних емігрантів. За кордоном опублікував в 1847 на французькій мові книгу «Росія і росіяни», яка лягла в основу ліберально-буржуазної концепції історії декабрізма. У 1857 був відновлений в правах. Автор ряду брошур, в яких розроблялися проекти відміни кріпака права.
Літ.: Архів бр.(брати) Тургеневих, ст 1, 3, 5, 7, СП(Збори постанов) Би — П. — Л., 1911—30; Пугачов Ст Ст, Історичні погляди декабриста Н. І. Тургенева, «Уч. зап.(західний) Горького університету», 1961, ст 52; Історія російської економічної думки, М., 1958, т. 1, ч. 2, с. 165—83.
