Розмагнічування, зменшення залишкової намагніченості феромагнітного тіла (зразка, деталі) після усунення зовнішнього поля, що намагнічує.
Намагнічені деталі з феромагнітних матеріалів перед збіркою з них технічних установок і приладів зазвичай розмагнічують для усунення впливи залишкових магнітних полів на вимірювальні пристрої, прилипання до деталей феромагнітних часток і т.п. Розмагнічують також зразки, службовці для визначення магнітних властивостей матеріалів, т.к. еті властивості залежать від магнітної передісторії зразків (див. Гістерезис ). Деталі або зразки вважаються розмагніченими, якщо вектори намагніченості областей мимовільного намагнічення (доменів ) розташовуються в них хаотично і середня намагніченість (індукція) у будь-якому їх перетині дорівнює нулю або менше величини, заданої технічними умовами або ін. нормативними документами.
Р. можна здійснити декількома способами. До якнайповнішому Р. приводить нагрів зразка або деталі вище за температуру Кюрі (при цьому речовина повністю втрачає свої феромагнітні властивості) з подальшим охолоджуванням у відсутності зовнішнього поля. Проте в більшості випадків такий спосіб Р. недопустимий, т.к. в результаті нагріву можуть змінитися механічні і інші властивості матеріалу.
Інший широко поширений спосіб Р. полягає в циклічному перемагнічуванні розмагнічуваної деталі (зразка) змінним магнітним полем з амплітудою, що плавно убуває до нуля ( мал. ). При цьому максимальна величина амплітуди змінного розмагнічуючого поля, як правило, має бути не менше величини поля, що намагнічує. Ефективність Р. залежить від частоти розмагнічуючого поля, швидкості його убування, товщини деталі і глибини проникнення поля. Чим товще зразок, тим нижче має бути частота розмагнічуючого поля. Швидкість Р. має бути тим менше (число циклів Р. тим більше), чим вище магнітна проникність матеріалу. Згідно з технічними умовами, зразок з пластин листової електротехнічної сталі товщиною 0,35—0,5 мм розмагнічують в перебіг 1 мін плавним зменшенням магнітного поля частотою 50 гц від максимальної напруженості поля 2000—2500 а / м-код до нуля. Як правило, для Р. достатні 30—60 циклів перемагнічування.
Літ.: Кифер І. І., Випробування феромагнітних матеріалів, 3 видавництва, М., 1969; Бозорт Р., Феромагнетизм, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1956.
