Рикалови, сім'я російських акторів. Василь Федотович Р.[1(12) .3.1771 — 9(21) .1.1813], учень І. А. Дмітревського і А. А. Шаховського. З 1793 грав в трупі петербурзького театру. Прославився виконання ролей в п'єсах Мольера (Гарпагон, Сганарель — «Скупий», «Лікар мимоволі») і в російському побутовому репертуарі (Яків Силін — «Розсудливий дурень» Клушина, Староста — «Ліза, або Торжество вдячності» Ільіна). Викладав в Петербурзькій театральній школі (з 1796).
Надія Василівна Р. [10(22) .7.1824, Москва, — 3(16) .1.1914, там же], внучка Ст Ф. Рикалова. У 1846—1891 актриса Малого театру. Грала молодих героїнь, незабаром перейшла на характерні ролі літніх жінок. Краща роль — Атуєва («Весілля Кречинського» Сухово-Кобиліна). Р. володів великою сценічною культурою, смаком, і тонким розумінням особливостей побуту, і характерів персонажів. Дарування Р. високо цінував А. Н. Островський що написав для неї роль Кабана («Гроза»). Серед ролей: у п'єсах Островського — Бальзамінова («Свої собаки гризуться, чужа не приставай» і «Навіщо підеш, то і знайдеш»), Барабошева («Правда — добре, а щастя краще»); Хлестова і графиня-бабуся («Лихо з розуму» Грібоєдова). Пішовши з Малого театру, грала в московському Театре Корша і ін. Виступала до 1904.
Акторами були також: дружина В. Ф. Рикалова — Пелагея Тітовна (вроджена Пожарськая; 1779—1862) їх син Василь Васильович (1800—1825) і дочки Єлизавета Василівна (по мужові Марсель; 1806—50), Ольга Василівна (роки народження і смерті невідомі), а також дружина Василя Васильовича Р. — Аграфена Гаврилівна (1805—40).
Літ.: Сиротінін А. Н., Артистична сім'я, «Російський архів», 1887, кн. 2, ст 7, с. 371—89; Кара-мурза С. Р., Н. Ст Рикалова, в його кн.: Малий театр.(театральний) Нариси і враження, М., 1924, с. 22—28; Асєєв Е Б. Н., Російський драматичний театр XVII—XVIII століть, М., 1958, с. 357, 371—73.
