Рижова Варвара Миколаївна [15(27) .1.1871, Москва, — 18.5.1963, там же], російська радянська актриса, народна артистка СРСР (1937). З артистичної сім'ї Бороздіних-Музіль. У 1893 закінчила драматичні курси при Московському театральному училищі (клас А. П. Ленського), вступила в трупу Малого театру. Почала творчу дорогу як комедійна і водевільна актриса. З кінця 1900-х рр. грала головним чином характерні ролі так званих комічних старих. Найвищої майстерності досягла в російських класичних п'єсах, особливо А. Н. Островського. Майстер російської сценічної мови, Р. відрізнявся умінням розкривати внутрішній світ своїх героїв. Для її творчості характерні побутова достовірність, м'який гумор, задушевність: Феклуша, Анфуса Тихонівна, Уліта, Глумова, Феліцата, Домна Пантельовна («Гроза», «Вовки і вівці», «Ліс», «На всякого мудреця досить простоти», «Правда — добре, а щастя краще», «Таланти і залицяльники» Островського), Графиня-бабуся («Лихо з розуму» Грібоєдова), Авдотья («Растеряєва вулиця» по Гл. Успенському); у радянському репертуарі — Марья («Любов Ярова» Тренева), Мотилькова («Слава» Гусева), Демідьевна («Навала» Леонова). Найбільша представниця мистецтва Малого театру, Р. підсилив соціальну спрямованість своїх класичних ролей, знов зіграних за радянських часів. Державна премія СРСР (1943). Нагороджена 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапору і медалями.
