Рефракція геодезична, збірний термін, яким інколи об'єднують різні види і прояви Р. електромагнітних хвиль, обумовлені викривленням траєкторії поширення цих хвиль і супутні всіляким геодезичним вимірам. При цьому об'єкт спостереження (джерело спостережуваних електромагнітних коливань) знаходиться в межах земної атмосфери, тоді як в разі астрономічного Р. (див. Рефракція світла в атмосфері) розташований за межами земної атмосфери і навіть на нескінченно великій відстані в порівнянні з радіусом земної кулі.
Розрізняють Р. світлових хвиль, включаючи в неї і Р. променів невидимої (інфрачервоною) частини спектру, і Р. радіохвиль, так как искривление променів тих і інших хвиль залежить від показника їх заломлення n на дорозі їх поширення в атмосфері, причому сам показник заломлення є функцією довжини хвилі.
Із-за неоднорідності будови земної атмосфери, в якій показник заломлення в різних точках простору різний і міняється в часі, промінь електромагнітної хвилі є просторовій кривій із змінною кривизною і крученням. Проекція цієї кривої на вертикальну і горизонтальну плоскість в точці спостереження приводить до так званого вертикального Р. і горизонтального (бічний) Р. Перша виявляється при різних видах нівеляції: тригонометричному (земний Р.), геометричному (нівелірний Р.); при аерофотозніманні (фотограмметричний Р.), при спостереженнях ІСЗ(штучний супутник Землі) (супутниковий Р.). Бічний Р. на один-два порядки менший, ніж вертикальна, і супроводить всім видам Р.; вона безпосередньо впливає на результати виміру горизонтальних кутів і тріангуляції, полігонометрії і астрономічних спостережень азимутів.
Знаючи показник заломлення атмосфери уздовж траєкторії поширення електромагнітних коливань і поблизу неї, а також взаємне розташування джерела і приймача (спостерігача) цих коливань, можна скласти рівняння світивши і визначити вплив Р. на різні види спостережень. Проте незнання перш за все точного показника заломлення n атмосфери в моменти спостережень (так как он знаходиться в складній залежності від температури, тиск і вологості атмосфери, а також і від фізіко-географічніх умов, топографії місцевості, характеру підстилаючого покриву) не дозволяє визначити точну величину Р. згаданим прямим методом. Зазвичай в геодезії використовують різні непрямі (метеорологічні, геодезичні, статистичні і ін.) способи визначення Р. і ослабіння її дії на окремі види геодезичних вимірів. Розробляються інструментальні методи визначення Р., що передбачають безпосереднє визначення фактичного інтегрального показника заломлення повітря на дороги поширення електромагнітних хвиль або вимір кута Р. за допомогою відповідних вимірювальних пристроїв.
Літ.: Ізотов А. А., Пеллінен Л. П., Дослідження земної рефракції і методів геодезичної нівеляції, М., 1955; Островський А. Л., Про геодезичний метод визначення фізичних редукцій светодальномерних вимірів, «Геодезія, картографія і аерофотознімання», 1970, ст 12.
