Реськин , Раськин (Ruskin) Джон (8.2.1819, Лондон, — 20.1.1900, Брентвуд, Ланкашір), англійський теоретик мистецтва, художній критик, історик, публіцист. Закінчив Оксфордський університет (1839). Будучи послідовником Т. Карлейля, в своїх працях («Сучасні живописці», 5 тт., 1843—60; «Сім світочів архітектури», 1849; «Камені Венеції», 3 тт. 1851—53; «Політична економія мистецтва», 1857) Р., розвиваючи концепцію єдності краси і добра А. Шефтсбері, виступав з романтичною критикою капіталістичної цивілізації, ворожої мистецтву як синтезу природи, краси і високої моральності, закликав до відродження середньовічної ручної праці, колективних форм художньої творчості. Погляди Р. багато в чому зумовили антибуржуазні елементи в естетиці прерафаелітов, яких він підтримував (книга «Прерафаелітізм», 1851). Звертаючись до англійського пролетаріату («Листи до робітників і трудівників Великобританії», 1871—86), Р. придбав велику популярність в його середовищі; викладав в першому Робочому коледжі. Ранні вигадування Р. відрізняються патетикою і вишуканістю літературного стилю; пізніше він піклувався про ясність складу, його доступності простому народові (незавершені мемуари «Минуле», 1886—1900). Близький до В. Морісу, Р. брав участь в організації його художньо-промислових майстерень. Відомий також як малює і аквареліст.
Не дивлячись на протиріччя в переконаннях Р., їх утопізм, в цілому вони зробили значний вплив на розвиток європейської культури 2-ої половини 19 ст У Росії праці Р. високо цінувалися Л. Н. Толстим.
Соч.: The works, v. 1—39, L., 1903—12; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Соч., сірок.(середина) 1, т. 1—10, сірок.(середина) 2 т. 1, М., 1900-05.
Літ.: Історія естетики, т. 3, М., 1967, с. 817—19, 853—68; Clark До., Ruskin today [L., 1964]; Landow G. P., The aesthetic and critical theories of John Ruskin, Princeton, 1971.
