Реннер Карл
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Реннер Карл

Реннер (Renner) Карл (14.12.1870, Унтертанновіц, нині Дольні-Дунаєвіце, Чехословакія, — 31.12.1950, Відень), австрійський державний і політичний діяч; один з лідерів австрійської соціал-демократії і ідеологів австромарксизма . З 1907 депутат парламенту від соціал-демократичної партії, в якій очолював її праве, реформіста крило. У початку 20 ст разом з іншими австромарксистамі висунув опортуністичну і націоналістичну теорію «культурно-національної автономії». Під час 1-ої світової війни 1914—18 лідер австрійських социал-шовіністів. У листопаді 1918 — червні 1920 державний канцлер Австрійської республіки, в 1931—33 голова парламенту. Заперечуючи існування австрійської нації, Р. підтримував ідею аншлюса. У 1938 публічно схвалив захват Австрії і Судетськой області Чехословакії фашистської Німеччиною. У 1945 глава Тимчасового уряду, з грудня 1945 президент Австрійської республіки. У Тимчасовому уряді виступав як прибічник лояльної співпраці всіх демократичних сил, але з 1946 проявив себе противником негайного укладення державного договору з Австрією, припинення окупації Австрії західними державами, задоволення на підставі угод Потсдама 1945 законних прав СРСР. Після 2-ої світової війни 1939—45 активно виступав як прибічник «демократичного соціалізму», закликав до «пом'якшення» класової боротьби.

 

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Держава і нація, СП(Збори постанов) Би, 1906 (під псевд.(псевдонім) Синоптікус); Національна проблема. (Боротьба національностей в Австрії), СП(Збори постанов) Би, 1909 (під псевд.(псевдонім) Р. Шпрінгер).

  М. А. Полтавський.