Рема
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рема

Рема (від греч.(грецький) rhema — слово, вислів, буквально— сказане), в теорії актуального розчленовування пропозиції один з двох основних компонентів вислову (ср. Тема ). Р., або ядро, — те нове, що повідомляється в пропозиції, один з його смислових центрів, наприклад «Дружину він собі вибрав / х про р про ш в ю». Виділення Р. здійснюється за допомогою порядку слів, в деяких мовах (слов'янських, герм і ін.) — інтонацією, в багатьох мовах — особливими синтаксичними конструкціями (франц. c''est... qui/que...) або морфологічними засобами. У російській мові Р. поміщається зазвичай в кінці фрази. При зміні цього порядку наголос фрази зрушується і в посиленій формі падає на Р.: «Музей/закрит»®«З а до р и т   музей».

  Літ.: Граматика сучасного російського літ.(літературний) мови, М., 1970 (розділ «порядок слів»); Распопов І. П., Актуальне розчленовування пропозиції, Уфа, 1961; Адамец П., Порядок слів в сучасній російській мові, Прага, 1966; Празький лінгвістичний кружок, М., 1967.

  Т. М. Миколаєва.