Рейно хвороба
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рейно хвороба

Рейно хвороба (на ім'я франц.(французький) лікарки Рейно, A. D. М. Raynaud, що описав захворювання в 1862), симетрична гангрена, захворювання людини, обумовлене поразкою вегетативної нервової системи і що виявляється болями і трофічними розладами з найбільш частою локалізацією на пальцях обох рук. Причини Р. би. недостатньо ясні. Зустрічається частіше в жінок у молодому віці. Розрізняють 3 стадії Р. би. У 1-ій стадії паління, болі і збліднення пальців виникають зазвичай при охолоджуванні, напад триває від декількох хвилин до декількох годин; у 2-ій — напади триваліші, супроводяться таким, що синить пальців; у 3-ій — з'являються міхури з кров'яним вмістом, на їх місці розвиваються вогнища некрозу, глибокі виразки, у важких випадках виникає гангрена з відпаданням одного або декількох пальців рук. У діагностиці важливі дані капіляроскопії, реографії кінцівок, осцилографії, шкірної термометрії, контрастних методів дослідження судин і ін. Поряд з Р. би. виділяють т.з. синдром Рейно, який може бути початковим проявом ін. захворювань (наприклад, деяких колагенових хвороб ).

  Лікування: вагосимпатічеськая новокаїнова блокада, гангліоблокуючі препарати, нікотинова кислота, раунатін, транквілізатори, вітаміни комплексу В, фізіотерапія, включаючи індуктотермію, сірчановодневі, рапниє, радонові ванни, грязьові аплікації, масаж і ін.

  Літ.: Бехтерева Н. П., Бондарчук А. Ст, Парасольок Ст Ст, Хвороба Рейно, Л., 1965; Мельніцкая З. С., Хвороба Рейно і фізичні методи її лікування М., 1965.

  Ст Би. Гельфанд.