Рейно Поль
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рейно Поль

Рейно (Reynaud) Поль (15.10.1878, Барселоннет, Нижні Альпи, — 21.9.1966, Нейі, О-де-сіна), французький державний діяч. Депутат парламенту в 1919—24, 1928—40, 1946—62. У 1930 міністр фінансів, в 1931—32 міністр колоній, в 1932 заступник прем'єр-міністра і міністр юстиції. У 30-і рр. противник Народного фронту. У 1938 міністр юстиції, в 1938—40 міністр фінансів, провів заходи, направлені проти завоювань трудящих в період Народного фронту. Під час 2-ої світової війни 1939—45 Р. 21 березня — 16 червня 1940 прем'єр-міністр і міністр закордонних справ (18 травня — 5 червня міністр національної оборони). Не використав можливостей для продовження боротьби проти фашистських армій, що вторглися до Франції, сприяв передачі влади капітулянтові А. Ф. Петену. У 1940—45 був інтернований. У 1948 міністр фінансів, в 1950 державний міністр, в 1953—54 заступник прем'єр-міністра. Виступав за «європейську інтеграцію» у 1949—55 голова комісії з економічних питань Європейської ради. У 1958 очолював консультативний комітет при підготовці конституції П'ятої республіки. З 1962 підтримував буржуазну опозицію голлізму. Автор мемуарів і ін. вигадувань.

загрузка...