Редукція, зведення, методологічний прийом, що грає, зокрема, найважливішу роль в логіці, математиці і ін. дедуктивних (див. Дедукція ) науках. Р. полягає в деякому перетворенні даних (завдань, пропозицій і т. п.) в найбільш зручний з якої-небудь точки зору вигляд, наприклад у вираженні їх у формі логічно простішою і такою, що легше піддається аналізу. Р. якого-небудь завдання до ін. завданню грає двояку роль: з одного боку, рішення другої задачі виявляється застосовним і до першої; з ін. сторони, неможливість (хоч би за допомогою деяких фіксованих засобів) рішення першої задачі означає нерозв'зність (тими ж засобами) і другий. Т. о., Р. дозволяє з позитивного (негативного) рішення деякої задачі витягувати позитивне (відповідно, негативне) вирішення цілого класу завдань. Термін «Р.» відносять також в природному сенсі до висновкам, методам доказу (наприклад, reductio ad absurdum — див.(дивися) Доказ від осоружного ), поняттям, концепціям, теоріям і ін.
В астрономії і геодезії під Р. розуміють наведення результатів спостережень і вимірів з однієї системи відліку в іншу шляхом введення в них деяких поправок, обумовлених впливом тих або інших причин. Часто Р. називають і самі ці поправки. Наприклад, спостережувані в даний момент положення зірок із-за прецессиі і нутації, а також їх власного руху і ін. причин відрізняються від їх положень, вказаних в зоряних каталогах. Тому результати астрономічних спостережень, виконаних в різні моменти часу, приводять (або, як то кажуть, редукують) до однієї епосі. Геодезичні виміри, виконані в якій-небудь точці земної поверхні, шляхом розрахунку приводять до іншої найближчої крапки або до відповідної точки поверхні референц-еліпсоїда і тому подібне
