Рамзін Леонід Костянтинович [14(26) .10.1887, с. Сосновци, нині Сосновського району Тамбовської області, — 28.6.1948, Москва], радянський учений в області теплотехніки. У 1914 закінчив Московське вище технічне училище (з 1920 професор там же). У 1921 член Держплану. У 1930 був засуджений у справі промпартії . З 1944 професор Московського енергетичного інституту. Один з організаторів Всесоюзного теплотехнічного інституту ; в 1921—30 його директор, з 1944 науковий керівник. Працював також в Бюро прямоточного котлобудування. У 1943 Р. заснував в Московському енергетичному інституті кафедру котлобудування. Основні праці присвячені проблемам котлобудування, розрахункам котельних установок, теорії випромінювання в топках, дослідженню палив, теплофікації і проектуванню теплосилових станцій. Р. створив конструкцію промислового прямоточного казана, що отримав назву «Казан Рамзіна». Брав активну участь в роботі над планом ГОЕЛРО . Державна премія СРСР (1943). Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Раціональний напрям паливного господарства СРСР, М., 1930; Теплосилові станції, М., 1930; Радянське прямоточне котлобудування, в збірці: Прямоточні казани Рамзіна, М. — Л., 1948.
