Прямоточний казан, паровий казан, в якому повний випар води відбувається за час однократного (прямоточного) проходження води через випарну поверхню нагріву. У П. до. вода за допомогою живильного насоса подається в економайзер, звідки поступає в складові випарну поверхню змійовики або підйомні труби, розташовані в топці. У вихідній частині змійовиків випаровуються залишки вологи і починається перегрів пари. У цій, т.з. перехідній зоні, де вміст пари у воді досягає 90—95% (за об'ємом), при недостатньо чистій живильній воді йде інтенсивне утворення накипу. Тому змійовики перехідної зони щоб уникнути перепалу частково виводять з топки в газоходи, де теплонапряженіє менше. Після перехідної зони пар остаточно перегрівається в радіаційному і конвективному пароперегрівачах . В П. до. відсутні барабан і опускні труби, що значно знижує питому витрату металу, тобто здешевлює конструкцію казана. Істотний недолік П. до. полягає в тому, що солі, що потрапляють в казан з живильною водою, або відкладаються на стінках змійовиків в перехідній зоні, або разом з парою поступають в парові турбіни, де осідають на лопатках робочого колеса що знижує ккд(коефіцієнт корисної дії) турбіни. Тому до якості живильної води для П. до. пред'являються підвищені вимоги (див. Водопідготовка ). Ін.(Древн) недолік П. до. — збільшена витрата енергії на привід живильного насоса.
П. до. встановлюють головним чином на конденсаційних електростанціях, де живлення казанів здійснюється знесоленою водою. Вживання П. до. на теплоелектроцентралях пов'язано з підвищеними витратами на хімічне очищення додаткової води. Найбільш ефективні П. до. для надкритичного тиску (вище за 22 Мн / м-коду 2 ), де ін. типи казанів непридатні.
В СРСР П. до. конструювалися в Бюро прямоточного котлобудування під керівництвом Л. До. Рамзіна . Перший дослідний П. до. з горизонтально розташованими змійовиками (казан Рамзіна) паропроїзводітельностью 3,6 т / ч і з тиском пари 14,1 Мн / л 2 був пущений в 1932, а перший промисловий П. до. на 200 т / ч і такому ж тиску — в 1933 (параметри сучасних радянських П. до. приведені в ст. Котлоагрегат ). За кордоном поряд з казанами Рамзіна застосовують П. до. Бенсона з вертикальними підіймальними трубами і П. до. Зульцера, випарна поверхня в яких виконана з вертикально розташованих змійовиків з підіймальним і опускним рухом води.
