Рама (у техніці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рама (у техніці)

Рама в техніці, стрижньова система, елементи якої (стійки, ригелі, підкоси) у всіх або в деяких вузлах жорстко сполучені між собою. Р. служать в основному конструкціями будівель, мостів, естакад і ін. споруд, а також робочих і транспортних машин, що несуть. Рамні конструкції виконуються із залізобетону (переважно), металу і дерева. Розрізняють Р. просторові ( мал. , а), що є просторові системи, і плоскі (див. Плоска система ); останні відрізняються великою різноманітністю конструктивних форм ( мал. , би, в, г, д, е) .

  Розрахунок Р. зазвичай виробляється за допомогою загальних методів розрахунку статично невизначних систем ; методу сил, методу переміщень і змішаного методу. Для розрахунку складних Р. (наприклад, каркасів багатопролітних багатоярусних будівель) використовують наближені методи, засновані на спрощенні розрахункових схем (наприклад, зневазі зсувом вузлів при розрахунку на вертикальне навантаження) або на послідовних наближеннях.

  Літ. див.(дивися) при ст. Будівельна механіка .

  Л. Ст Касабьян.

Види рам: а — просторова; б — однопролітна одноярусна; у — багатопролітна одноярусна; г — однопролітна двох'ярусна; д — багатопролітна багатоярусна; е — замкнута (у вигляді замкнутих контурів).