Статично невизначна система в будівельній механіці, геометрично незмінна система (конструкцій), в якій реакції зв'язків (зусилля в опорних закріпленнях, стрижнях і т.п.) не можуть бути визначені за допомогою одних рівнянь статики (див. Будівельна механіка ) , а потрібний спільний розгляд останніх з додатковими рівняннями що характеризують деформації системи. Необхідна і достатня ознака С. н. с. — наявність т.з. зайвих (надлишкових) зв'язків, які можна видалити, не порушуючи геометричної незмінності системи. Число додаткових рівнянь, рівне числу зайвих зв'язків (зайвих невідомих), називається мірою статичної невизначності системи.
В елементах С. н. с. (на відміну від статично визначних) можуть виникати зусилля, викликані осіданням опор температурними діями, усадкою матеріалу, неточністю збірки або виготовлення і т.п. Розподіл зусиль в С. н. с. залежить не лише від навантаження, але і від співвідношення поперечних розмірів окремих елементів, а якщо ці елементи виготовлені з різних матеріалів, то і від співвідношення їх модулів пружності. Якщо в статично визначних системах руйнування хоч би одного зв'язку приводить до виходу з буд всієї споруди, то С. н. с. після втрати однієї або навіть всіх зайвих зв'язків зберігають свою здатність, що несе (геометрична незмінність). У цьому сенсі С. н. с. надійніші, ніж статично визначні.
Основні методи розрахунку С. н. с. — метод сил і метод переміщень, в яких за вихідних (зайві) невідомих приймаються відповідно зусилля або переміщення. Метод, заснований на виборі однієї частини невідомих у вигляді зусиль, а інший — у вигляді переміщень, називається змішаним. Головна трудність при розрахунку С. н. с. з високою мірою статичної невизначності полягає в необхідності складання і вирішення систем рівнянь з великим числом невідомих; вживання ЕОМ(електронна обчислювальна машина) дає можливість повністю автоматизувати трудомісткий процес розрахунку.
Літ.: Розрахунок споруд із застосуванням обчислювальних машин, М., 1964: Кисельов Ст А., Будівельна механіка, 2 видавництва М., 1969.
