Радзівілли, княжий рід Великого князівства Литовського, потім Мови Посполитою, в 18—20 вв.(століття) — Російській імперії і Пруссії. Р. були литовськими магнатами, величезними землями, що володіли, замками, містечками і навіть містами. Впродовж 15—18 вв.(століття) представники Р. обіймали вищі державно-адміністративні і військові посади. Першим історично достовірним представником Р. був Микола Р. (помер 1477). Микола III Р. (помер 1522) отримав в 1518 титул князя Римської імперії, який в 1547 був поширений на весь рід (старший в роді носив титул герцога Олікського). Род Р. ділився на 3 гілці (по назвах місцевостей): перша — князі на Гоніондзе і Моделях (у чоловічому поколінні загаснула в 1546), друга — князі на Біржах і Палицях (у чоловічому поколінні загаснула в 1669), третя — князі на Несвіже і Оліке (старша несвіжськая гілка загаснула в 1813). Видні представники роду Р. 15—18 вв.(століття): Юрій Р. (1480—1541); за перемоги в 30 битвах він прозвав Victor («Переможець»). Дочку Юрія Варвара Р. (1521—51) була дружиною польського короля Сигизмунда I Августа. Микола Р. Рижій (1512—84), син Юрія. Стояв на чолі сепаратістськи налагоджених литовських магнатів під час вироблення і висновку Люблінській унії 1569, керував (до 1579) підготовкою Литовського статуту 1588. Микола Р. Черний (1515—65), кальвініст (на його засоби в 1563 була видана т.з. Радзівіллова біблія). Юрій Р. (1556—1600), католик, член Ордена єзуїтів, краківський єпископ, з 1584 кардинал, з 1592 папський нунцій в Польщі; переслідував кальвіністів. Альбрехт Станіслав Р. (1595—1656), активний борець проти православ'я. Автор мемуарів, що охоплюють 1632—56. Христофор Р. (помер 1640), активний учасник російсько-польської війни 1632—1634 і висновки Поляновського світу 1634 . Януш Р. (1612—55), син Хрістофора. Очолював литовські війська, що пригнічували національно-визвольну війну в Білорусії (1648—49), в 1651 його армія зайняло Київ; у 1654—55 потерпів поразку від російсько-українських військ. Після заняття Вільнюса російською армією (липень 1655) і захвату шведськими військами Варшави (серпень 1655) Януш Р. встав на чолі литовських магнатів шведській орієнтації і разом з Богуславом Р., гетьманом Гонсевським і жмудським єпископом Парчевським підписав Кейданський (Кедайнський) договір про перехід Литви під протекторат Швеції. Кароль Станіслав Р. (1734—90), литовський коронний гетьман. Учасник Панській конфедерації 1768. Після поразки повстання перейшов на сторону російського уряду. В кінці 18 ст брав участь в боротьбі магнатів за владу, що сприяло втраті Польщею національної незалежності.
Літ.: Лаппо І. І., Велике князівство Литовське за час від висновку Люблінської унії до смерті Стефана Баторія (1569—1586), СП(Збори постанов) Би, 1901; його ж, Литовський статут 1588 р., т. 1, Каунас, 1934; Dunin-borkowski J. S., Genealogie zyjacych utytułowanych rodów Polskich Lwów, 1895; Wolff J., Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego. 1386—1795, Kraków, 1885.
