Литовські статути (від латів.(латинський) statuo — постановляю), кодекси феодального права Великого князівства Литовського, затверджені в 1529, 1566 і 1588. Найбільш розроблений Л. с. 1588 діяв в окремих своїх частинах в Східній Білорусії до 1831, а в ін. районах Білорусії і Литві був остаточно скасований в 1840. Мова Л. с. білоруський. Джерелами Л. с. були норми звичайного права, Судебник Казимира 1468, прівілєї 1447, 1492 і ін. років, судові рішення, римське, польське і німецьке право. При підготовці Л. с. 1566 і 1588, окрім попередніх Л. с., використовувалися поточне законодавство і судові постанови. Л. с. відобразили еволюцію політичного устрою Великого князівства Литовського від магнатської монархії до шляхетськой, у зв'язку з посиленням економічної і політичної ролі дрібної і середньої шляхти. Л. с. 1529 ще зберігав першенствуюче положення магнатів, закріплюючи за ними провідну політичну роль і особливу юрисдикцію. Проте видання першого загальнодержавного кодексу було початком обмеження свавілля крупних магнатів відносно шляхти. У Л. с. 1529 були закріплені умови, необхідні для зарахування в шляхетськоє стан, внаслідок чого деякі верстви населення були виключені з нього. Л. с. 1566 встановив загальну підсудність всієї шляхти і обов'язкову присутність її на повітах сейміках. Л. с. 1588 оформив створення єдиного стану кріпосного селянства шляхом злиття слуг, що покріпачили, з різними розрядами селян. Кримінальні статті Л. с. були направлені на захист рухомої і нерухомої феодальної власності (особливо земляною). Земельне право Л. с. охороняло монополію земельної власності шляхти Великого князівства Литовського перш за все від посягань з боку польських магнатів. Л. с. 1588, в протилежність акту Люблінській унії 1569, закріпив значну державно-політичну самостійність Великого князівства Литовського. Він був підготовлений як загальнодержавний кодекс права Великого князівства Литовського що як входить у федеральну державу разом з Польщею, так і може існувати самостійно.
Публ.: Літопис імператорського Московського суспільства історії і Старовин Російських, кн. 18, 19, 23, М., 1854—55; Статут Великого князівства Литовського 1529 р., Мінськ, 1960.
Літ.: Лаппо І. І., Литовський статут 1588, т. 1—2, Каунас, 1934—38; Пічета Ст І., Білорусія і Литва XV—XVI вв.(століття), М., 1961.
