Пієліт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пієліт

Пієліт (від греч.(грецький) pýelos — корито, балія), запалення ниркових балій. Викликається кишковою паличкою, стафілококом і ін. мікробами, проникаючими в балію гематогенним, лімфогенним або висхідним (з сечового міхура, (сечоводів) дорогою. Інколи спостерігається при грипі, ангіні, частіше при циститах, нирковокам'яній хворобі, запальних захворюваннях статевих органів і кишечника. Виникненню П. сприяє скрута відтоку сечі (природжені або придбані звуження сечових доріг, інколи вагітність і ін.). Симптоми: лихоманка, болі в попереку, домішка лейкоцитів і бактерій в сечі. У крові—нейтрофільний лейкоцитоз, прискорення РОЕ(реакція осідання еритроцитів). Незрідка при П. приголомшується і паренхіма нирок, тобто розвивається пієлонефрит . Лікування: рясне пиття, тепло на область попереку, антибіотики, сульфаніламіди. Можливий перехід П. в хронічну форму.

  Літ.: Питель А. Я., Лопаткин Н. А., Урологія, М., 1970.