Піроелектричний приймач, приймач електромагнітного випромінювання, дія якого заснована на піроелектричному ефекті, тобто на температурній залежності спонтанної поляризації піроелектріков . П. п. відносяться до класу теплових приймачів випромінювання . П. п. можна розглядати як генератор напруги внутрішній опір якого має ємкісний характер, отже він придатний лише для реєстрації потоків випромінювання змінної інтенсивності. Чутливий елемент П. п. є тонкою пластиною піроелектріка (наприклад, трігліцинсульфіта, титанату барії, титанату свинцю і ін.) з електродами, нанесеними на поверхні, перпендикулярні полярній осі піроелектріка. Електрод, звернений до джерела випромінювання, покривають шаром поглинача. Оптичні властивості поглинаючого покриття визначають область спектральної чутливості П. п.: вона лежить в діапазоні довжин хвиль від десятих доль мкм до декількох мм. Гранична чутливість П. п. постійна в досить широкому діапазоні частот, що дозволяє застосовувати його при частотах модуляції випромінювання до десятків Мгц (ін. теплові приймачі можуть застосовуватися при частотах модуляції до десятків гц ) .
П. п. застосовують при вивченні швидко змінних теплових процесів, в апаратурі для спектральних досліджень, в дистанційних датчиках температури, в приладах теплобачення .
Літ.: Кременчуцький Л. С., Сегнетоелектрічеськие приймачі випромінювання, До., 1971.
