Пінкевіч Альберт Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пінкевіч Альберт Петрович

Пінкевіч Альберт Петрович [24.12.1883 (5.1.1884)—1939], радянський педагог, професор (1918), доктор педагогічних наук (1935). Член КПРС з 1923. Народився в селі Урунда (нині Іглінського району Башкирської АССР). У 1909 закінчив Казанський університет. У 1909—1917 викладач природознавства, співробітничав в прогресивних журналах і газетах (псевдонім Адам Бельський). З перших років Радянської влади активно брав участь в проведенні реформи школи. У 1924—30 ректор 2-го МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), завідувач кафедрою педагогіки; ініціатор створення при університеті науково-дослідного інституту педагогіки (1926). У 1923—32 член Державної вченої ради (Гуса). У 1931—36 працював у Вищому комуністичному інституті освіти, в 1936—37 завідувач кафедрою педагогіки Московського державного педагогічного інституту ним. В. І. Леніна. Один з перших авторів радянських підручників і навчальних посібників по природознавству, педагогіці, робіт по методологічних проблемах педагогічної науки. Критикував біогенетізм в педагогіці, виступав проти теорій «вільного виховання», «відмирання школи», проти методичного прожектерства.

  Соч.: Методика початкового курсу природознавства, 4 видавництва, М., 1922; Основні проблеми сучасної школи, П., 1924; Природознавство, педагогіка і марксизм. Сб. статей, Л., 1924; Радянська педагогіка за 10 років, М., 1927; Основи радянської педагогіки, М.— Л., 1929; Педагогіка, 5 видавництво, т. 1—2, 1929; Марксистська педагогічна хрестоматія XIX—XX вв.(століття), ч. 1—2, М.— Л., 1926—28.

  Літ.: Королев Ф. Ф., А. П. Пінкевіч — видний радянський педагог (1884—1939), «Радянська педагогіка», 1962 № 5.

  Л. М. Лейко.