Піксанов Микола Кирьяковіч [31.3(12.4) .1878, с. Деркачі, нині Дергачевського району Саратовської області, - 10.2.1969, Ленінград], радянський літературознавець, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1931). Закінчив історико-філологічний факультет Юрьевського (Дерптського) університету (1902). Професор Саратовського (з 1917), Московського (з 1921), пізніше Ленінградського університетів. Основні праці по історії російської літератури, суспільної думці, джерелознавству, текстології, методології літературознавства, а також про творчість А. С. Грібоєдова, А. С. Пушкіна, І. А. Гончарова, І. С. Тургенева, М. Горького. Під редакцією П. вийшли багато видань вигадувань російських письменників. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Два століття російської літератури, 2 видавництва, М., 1924; Про класиків. Сб. статей [М., 1933]; Грібоєдов. Дослідження і характеристики, Л., 1934; Роман Гончарова «Обрив» в світлі соціальної історії, Л., 1968; Творча історія «Горівши від розуму», [2 видавництва], М., 1971.
