Підсудність
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Підсудність

Підсудність , розмежування між судами справ, що підлягають розгляду по першій інстанції. По сов.(радянський) праву розрізняють 3 види П.: наочну (родову), територіальну (місцеву), по зв'язку справ.

  Наочна П. — віднесення справ до ведення тієї або іншої ланки судової системи залежно від вигляду злочину або предмету і характеру цивільної справи. Територіальна П. — віднесення справ до ведення різних судів однієї і тієї ж ланки судової системи залежно від місця скоєння злочину (у кримінальній справі), місця проживання відповідача — фізичної особи, місця знаходження органу або майна відповідача — юридичної особи (у цивільній справі). Якщо місце скоєння злочину визначити неможливо, П. встановлюється по місцю закінчення попереднього слідства або дізнання. Територіальна П. цивільних справ може визначатися також: при невідомості місця проживання відповідача местомом знаходження його майна або його останнім відомим местомом проживання; у передбачених законом випадках по вибору позивача (альтернативна П.); угодою сторін (договірна П.); вказаним в законі местомом розгляду позовів по певних категоріях справ (виняткова П.). П. по зв'язку справ — віднесення до ведення одного і того ж суду зв'язаних між собою подів (наприклад, зустрічний позов підсудний тому ж суду, який розглядає первинний позов).

  Для справ, що розглядаються військовими трибуналами, розрізняють ще і персональну П. — віднесення справ до ведення тієї або іншої ланки системи трибуналів залежно від військового звання і посадового положення обвинуваченого.

  Вищестоящий суд має право прийняти до виробництва будь-яку справу, підсудну нижчестоячому суду. Спори про територіальну П. не допускаються. Під час вступу до суду справи, що перевищує його наочну П., справа прямує для визначення П. до вищестоящого суду.(судовий)