Зустрічний позов, в цивільному процесі самостійна позовна вимога відповідача до позивача, заявлена в суді або арбітражі у виниклому вже процесі для спільного розгляду з первинним позовом; засіб захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову. По радянському праву Ст і. приймається до виробництва: якщо він направлений до заліку первинного позову; якщо задоволення Ст і. виключає повністю або частково задоволення первинного позову; якщо між Ст і. і первинним позовом є взаємний зв'язок і їх спільний розгляд приведе до швидшого і правильнішого розгляду суперечок. Ст і., незалежно від його підсудності, пред'являється в суді, що розглядає первинний позов, з дотриманням загальних правил пред'явлення позову. За законодавством РРФСР і ряду інших союзних республік відповідач має право пред'явити позивачеві Ст і. до винесення судом рішення по первинному позову. За законодавством УРСР відповідач може пред'явити Ст і. не пізніше чим за 3 дні до судового засідання, призначеного для розгляду первинного позову. Прийняття Ст і., пред'явленого після закінчення цього терміну, залежить від розсуду судді, а якщо Ст і. пред'явлений під час розгляду справи по суті, — від розсуду суду.
В арбітражі відповідач може пред'явити Ст і. до початку розгляду поділа по суті. У арбітражному процесі Ст і. підлягає розгляду спільно з первинним позовом, якщо відповідачем був дотриманий встановлений порядок врегулювання своїх претензій до позивача до звернення в арбітраж і якщо між зустрічним і первинним позовом є безпосередній зв'язок. Спільний розгляд зустрічного і первинного позовів сприяє повнішому і правильнішому з'ясуванню взаємних прав і обов'язків позивача і відповідача при розгляді і вирішенні цивільно-правових суперечок.
