Підмайстер , в середньовічних цехах ремісник, що не мав власної майстерні і що працював по найму у повноправного члена цеху — майстра. Спочатку П. після декількох років служби в більшості випадків самі ставали майстрами. Проте з 14 ст, а особливо з 15—16 вв.(століття), у зв'язку з розшаруванням в середовищі ремісників і прагненням обмежити прийом нових членів в цехи, перехід П. в майстри ставав усе більш скрутним (підвищення розмірів вартості вихідного майна, грошових внесків в цехову касу і ін.). Вони поступово перетворювалися на «вічних» П. — фактично в найманих робітниках, посилювалася їх експлуатація. Все це приводило до загострення боротьби між майстрами і П., об'едінявшиміся в союзи П. (наприклад, компаньонажі у Франції).
