Пухирчатка новонароджених, гнійне запалення шкіри новонародженого дитяти . Викликається стафілококом, рідше стрепто- і пневмококами. Розвитку П. н. сприяє недостатній догляд за шкірою новонароджених (нерегулярне купання, рідка зміна пелюшок); джерелом інфікування може бути людина, що доглядає дитяти, хворою піодермією. На незміненій з вигляду шкірі (в основному на шиї, в пахвових западинах, на животі і в пахової області) з'являються бульбашки величиною до 1,5— 2 см в діаметрі, наповнені каламутним серозно-гнійним вмістом. Оболонка міхурів дуже тонка, легко проривається, залишаючи круглі, мокнучі, але швидко підсихаючі ерозії. При розриві міхурів з них витікає інфікована рідина, яка заражає сусідні ділянки шкіри. Захворювання зазвичай протікає з підвищенням температури тіла і важким загальним станом. Воно дуже контагиозно і може швидко поширитися в пологових будинках. Ускладнення: сепсис,абсцеси,флегмони . Хвороба (при лікуванні) триває 6—8 сут і зазвичай закінчується одужанням. Лікування: правильний догляд за шкірою дитяти, змазування ерозій 2%-ним розчином азотнокислого срібла обробка висипань розчином анілінових фарб (метиленовий синій, діамантовий зелений); антибіотики. Профілактика: дотримання санітарно-гігієнічного режиму, виконання всіх необхідних заходів щодо догляду за шкірою дитяти; до догляду за дитям не допускають людей з гнійничковим ураженням шкіри. У пологових будинках і відділеннях лікарень кожен хворий підлягає строгій ізоляції.
