Публічне право, в буржуазній теорії права норми, встановлюючу структуру і порядок діяльності державних органів, регулюючі стосунки, що складаються між громадянами і органами держави. Стверджуючи, що П. п. захищає інтереси всіх членів суспільства, буржуазні юристи протиставляють його приватному праву, що захищає нібито інтереси окремих осіб. Підставою розділення права на публічне і приватне є також відмінність способів охорони інтересів управомоченних осіб: у П. п. вони захищаються за ініціативою державного органу незалежно від бажання потерпілого.
Вперше розділення права на публічне і приватне було введене римськими юристами, надалі це ділення було розвинене буржуазною юриспруденцією. Таке ділення відображає антагоністичні протиріччя між інтересами суспільства і окремою особи, що породжуються капіталістичною приватною власністю. До сфери П. п. відносять державне, адміністративне, фінансове, кримінальне, процесуальне право, тобто галузі права, призначення яких — охорона інтересів класу буржуазії в цілому. Соціалістичне право не знає ділення на публічне і приватне.
