Прямих з'єднань система
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Прямих з'єднань система

Прямих з'єднань система, сукупність технічних засобів, що реалізовують спосіб прямих з'єднань на телеграфній мережі загального користування. П. с. с. забезпечує надання тому або іншому крайовому пункту (ОП) — міському відділенню зв'язку або районному вузлу зв'язку тимчасового прямого з'єднання з ін. ОП через вузли автоматичної комутації каналів ( мал. ). Якщо яка-небудь ділянка каналу зв'язку зайнята ін. з'єднанням, що викликає ОП посилається сигнал зайнятості (відмова); якщо зайнята лише місцева лінія того, що викликається ОП, телеграма перепрінімаєтся на станції вхідного вузла комутації і передається з цього вузла у викликаний ОП після звільнення місцевої лінії. У П. с. с. використовується єдина шестизначна система нумерації: перші 3 цифри визначають номер телеграфної станції вузла комутації, 3 останні, — номер ОП.

Функціональна схема телеграфного зв'язку за системою прямих з'єднань: ОП 1 , ОП 2 — крайові пункти; ТА — телеграфний апарат, обладнаний автовідповідачем; ВП — викличний прилад; Вих. УК(Кримінальний кодекс) До, Тр. УК(Кримінальний кодекс)К, Вх. УК(Кримінальний кодекс) До — відповідно вихідний (витікаючий), транзисторний і вхідний (що входить) вузли комутації каналів, в яких встановлені станції прямих з'єднань; КНС — комутатор низових зв'язків, за допомогою якого виробляється переприймання телеграм на станції вхідного вузла комутації каналів.