Прянішников Дмитро Миколайович [25.10(6.11) .1865, м. Кяхта, нині Бурятською АССР, — 30.4.1948, Москва], радянський агрохімік, біохімік і фізіолог рослин, академік АН(Академія наук) СРСР (1929; член-кореспондент 1913), академік ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1935), Герою Соціалістичного Труда (1945). Закінчив Московський університет (1887) і Петровськую землеробську і лісову академію (1889; нині — Московська з.-х.(сільськогосподарський) академія ним. К. А. Тімірязева). Учень і наступник Тімірязева. З 1895 і до кінця життя завідувач кафедрою агрохімії Московської з.-х.(сільськогосподарський) академії. П. читав лекції в Московському університеті (1891—1931), на Голіцинських вищих жіночих з.-х.(сільськогосподарський) курсах (у 1909—17 директор курсів), в Московському з.-х.(сільськогосподарський) інституті (у 1916—17 ректор) і працював у ряді наукових інститутів організованих при його участі, — в інституті по добривах (1919—1948), пізніше реорганізованому в Науковий інститут по добривах і інсектофунгисидам, у Всесоюзному інституті по добривах, агротехніці і агрогрунтознавстві (1931—48; нині Всесоюзний науково-дослідний інститут добрив і агрогрунтознавства ним. Д. Н. Прянішникова) і ін. Основні праці в області живлення рослин і вживання добрив. У 1916 П. сформулював теорію азотного живлення рослин, що стала класичною; дав схему перетворення азотвмісних речовин в рослинах, роз'яснив роль аспарагина в рослинному організмі. Розробив наукові основи фосфорітованія грунтів. Їм дана фізіологічна характеристика вітчизняних калійних солей, апробовані різні види азотних і фосфорних добрив в основних землеробських районах СРСР. Працював над питаннями вапнування кислих грунтів, гіпсування солонців, вживання органічних добрив. Удосконалив методи вивчення живлення рослин, аналізу рослин і грунтів, вегетаційного досвіду.
Світовою популярністю користується класичне керівництво П. «Агрохімія» (Державна премія СРСР, 1941). Премія ним. В. І. Леніна (1926). Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами.
Соч.: Мої спогади, М., 1957; Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—3, М., 1965; Популярна агрохімія, М., 1965.
Літ.: Академік Д. Н. Прянішников. (Сб. до 80-ліття з дня народження), М., 1948; Пам'яті академіка Д. Н. Прянішникова, М. — Л., 1950; Петербурзький А. Ст, Д. Н. Прянішников і його школа, [М.], 1962; Д. Н. Прянішников і питання хімізації землеробства, М., 1967; Дмитро Миколайович Прянішников, М., 1972.
