Прошян Перч (псевдонім; справжнє ім'я Ованес Степанович Тер-Аракелян) [3(15) .6.1837, сіло Аштарак, нині Разданського району, — 23.11(6.12) .1907, Баку; похований в Тбілісі], вірменський письменник і педагог. У 1855 закінчив семінарію Нерсисян в Тбілісі. Вчителював. У 1861 заснував першу вірменську жіночу школу. Друкувався з 1859. Один із засновників вірменського театру в Тбілісі (1863), автор п'єси «Агаси» (1863; по мотивах романа Х. Абовяна «Рани Арменії»). У 1860 опублікував соціально-побутовий роман «Сої і Вардітер». У історичних романах «Яблуко розбрату» (1878), «Початок родових мук» (1892) і ін. змальована національно-визвольна боротьба вірменського народу. У романах «Із-за хліба» (1880, русявий.(російський) пер.(переведення) 1955), «Глитаї» (1889) і ін. П. показав гірку долю трудівників. Перекладав вірменською мовою вигадування Л. Н. Толстого, А. Н. Островського, Ч. Діккенса. Збори соч.(вигадування) П. в 7 томах випущено в 1962—64.
Літ.: Налбандян М., Критика..., у книга: Ізбр. філософські і общественно-політіч. твори, М., 1954; Бабаян А., Перч Прошян, Ер., 1962 (на арм.(вірменський) яз.(мова)); Манукян С. А., Перч Прошян. Життя і діяльність, Ер., 1964 (на арм.(вірменський) яз.(мова)).
