Профспілковий друк, газети, журнали і інші видання, що випускаються професійними союзами і призначені для освітлення їх діяльності.
В Росії П. п. розвивалася під ідейним керівництвом більшовицької партії. Перші профспілкові видання виникли в період Революції 1905—07. У газеті «Залізничник» (Москва), «Залізнична газета» (Петербург), «Семафор» (Одеса), в журналах «Професіонал», «Технік», «Фабричний», «Булочник» (Москва), «Голос праці» (Вороніж), «Друкарський листок» (Саратов), «Сибірський прикажчик» (Омськ) більшовикам належала керівна роль. При безпосередній участі В. І. Леніна одним з головних легальних органів більшовицької партії став журнал «Металіст» (1911—14). В ході страхової кампанії 1913 на основі одного з відділів «Правди» виник журнал «Питання страхування». Значною подією з'явилося створення в 1917 журналу «Професійний вісник».
П. п. в умовах самодержавства викривала експлуатацію робітників на фабриках і заводах, закликала трудящих до боротьби за свої права, роз'яснювала необхідність тісного зв'язку економічної і політичної боротьби, викривала меншовицьку теорію «нейтральності» профспілок. Органи П. п. піддавалися штрафам і конфіскації, а їх редактори — арештам і засланням, проте газети і журнали виходили знов завдяки активній підтримці самих робітників.
Після перемоги Жовтневої революції 1917 П. п. отримала особливо широкий розвиток. У грудні 1917 стали видаватися газета «Гудок», журнал «Революційний друкар», «Ткач» і ін. У 1919 почала виходити газета Всеросійської і Московської рад профспілок «Професійний рух», з 1921 — газета «Праця», з 1924 — «Будівельна газета» і «Вчительська газета», з 1926 — «Радянська торгівля», з 1929 — «Радянська культура» і «Лісова промисловість», з 1932 — «Водний транспорт», з 1938 — «Медичний працівник». У 1974 Всесоюзна центральна рада профспілок (ВЦСПС) і центральні комітети профспілок самостійно і спільно з міністерствами і відомствами видавали 9 центральних газет, 24 суспільно-політичних і виробничо-масових журналу, у тому числі журнали ВЦСПС «Радянські профспілки», «Клуб і художня самодіяльність», «Охорона праці і соціальне страхування», «Турист»; Центральну раду Всесоюзного суспільства винахідників і раціоналізаторів видає журнал «Винахідник і раціоналізатор»; Всесоюзна рада науково-технічних суспільств — журнал «Техніка і наука», 55 журналів видаються галузевими науково-технічними суспільствами. Особливою популярністю користується орган ВЦСПС газета «Праця» (наклад 8 млн. екз.(екземпляр)). Разовий наклад профспілкових газет і журналів складає більше 23 млн. екз.(екземпляр) (1975).
Сов. профспілки мають в своєму розпорядженні одне з найбільших в країні книжно-журнальним видавництвом — Профіздатом .
Сов. П. п. освітлює участь профспілок в управлінні народним господарством, в боротьбі за економію і ощадливість, підвищення якості і надійності продукції, що випускається, за підвищення економічних показників на всіх ділянках комуністичного будівництва. П. п. широко розкриває питання подальшого розвитку соціалістичного змагання, рухи за комуністичне відношення до праці, пропагує передовий досвід і почини за дострокове виконання державних планів трудящих, на конкретних прикладах показує зростання добробуту сов.(радянський) людей, організацію їх навчання, відпочинку, медичного обслуговування. Радянська П. п. активно виступає за єдність дій міжнародного профспілкового руху, пропагує вирішення Усесвітній федерації профспілок . Див. також Професійні союзи СРСР .
Значно виросла друк прогресивних профспілок за кордоном, зріс її вплив на маси. У країнах соціалістичної співдружності виходять газети — органи професійних центрів: у Болгарії — «Праця», Угорщині — «Непсава», ГДР(Німецька Демократична Республіка) — «Трібюне», ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам) — «Лао донг», КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) — «Нодонджа синмун», Монголії — «Худулмур», Польщі — «Глос праци», Румунія — «Мункаїн синдикаті», Чехословакії — «Праце» і «Праца» і ін. Поряд з газетами видається багато журналів — органів національних профцентров і галузевих профспілок. Вони пропагують досвід профспілкових організацій мобілізують маси трудящих на будівництво нового, соціалістичного суспільства.
В капіталістичних країнах багато прогресивні профцентри і окремі профспілкові об'єднання випускають свої видання: наприклад, Загальна конфедерація праці (ВКТ) Франції — «Віуврієр» і «Пепль», Загальна італійська конфедерація праці (ВІКТ) — «Лаворо» і т.д. Ці видання, як і ін. газети і журнали прогресивних профцентров, освітлюють життя і боротьбу трудящих за мир, національну незалежність, соціальний прогрес, проблеми єдності дій робочого класу, питання міжнародної пролетарської солідарності і профспілкового руху.
Усесвітня федерація профспілок видає на 10 мовах щомісячний журнал «Усесвітній профспілковий рух» і щотижневий бюлетень «Короткі новини». Мають свої періодичні видання і ін. міжнародні об'єднання профспілок (Усесвітня конфедерація праці, Міжнародна конфедерація вільних профспілок і ін.).
