Протекторат (від латів.(латинський) protector — захисник, заступник), одна з форм колоніальної залежності, при якій одна держава за спеціальним міжнародним договором передає іншій державі ведення своїх зовнішніх стосунків. Одночасно протегована держава приймає радника або керівника (резидента) по внутрішніх справах, зберігаючи лише деяку самостійність. У історії міжнародних відносин незрідка встановлюється однобічним актом. Так, Великобританія в 1914 шляхом однобічної декларації встановила П. над Єгиптом, який фактично був окупований нею з 1882. У 1939 гітлерівська Німеччина встановила П. над Чехією і Моравією, жертвами фашистської агресії, що фактично стали.
П. є порушення загальновизнаних принципів сучасного міжнародного права, і раніше всього принципу самовизначення націй, закріплених в Статуті ООН(Організація Об'єднаних Націй). Збереження або спроби відродження режиму П. протіворечат також Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960.
Як історичний пережиток в Європі зберігся П. Італії над Сан-Маріно (з 1862), Франції над Монако (з 1861), Швейцарії над Ліхтенштейном (з 1924).
