Проскрипції (від латів.(латинський) proscriptio, буквально — письмове обнародування), в Древньому Римі списки осіб, оголошених поза законом. За видачу або вбивство включеного в списки призначалася винагорода (навіть рабові), за приховування — страту. Майно проськрібінірованного піддавалося конфіскації, нащадки позбавлялися почесних прав і стану. Винайдені Суллой як знаряддя масового політичного терору (82—81 до н.е.(наша ера)), П. використовувалися їм і його наближеними також для зведення особових рахунків і як засіб збагачення. П. ознаменував свій прихід до влади в 43 до н.е.(наша ера) 2-й тріумвірат (Октавіан, Лепід і Антоній).
