Пророгационниє угоди (від латів.(латинський) prorogatio — продовження), угоди про підсудності, що встановлюють, суди якої держави компетентні вирішувати спори по зовнішньоторговельних операціях. П. с., що мають своїм вмістом вибір суду, визнаються дійсними за законодавством більшості держав. Мають значне вживання в практиці радянської зовнішньої торгівлі можливість їх висновку прямо передбачена деякими торговими угодами СРСР з іноземними державами. За відсутності в торговій угоді вказівки про підсудність радянські зовнішньоторговельні об'єднання мають право включити в договір умову про підсудність витікаючих на нього суперечок.
