Прополіс (греч. própolis), бджолиний клей, уза, клейка смолиста речовина, що виробляється медоносними бджолами. Бджоли обмазують П. стінки вулика і закладають щілини. П. гіркий на смак, має сиропообразную консистенцію, жовтий або бурий колір. При зберіганні густіє і твердне в крихку (як каніфоль) масу темно-коричневого кольору. Плавиться при температурі 80—104 °С, при 15 °С кришиться. Розчиняється в гарячому метиловому і 70°-ном етиловому спиртах, петролейном ефірі, нашатирному спирті, оцетовій кислоті. Хімічний склад: 50—55% рослинних смол, 8—10% ефірних масел, близько 30% воску. З кожного вулика за сезон збирають 100—150 г П. Хранят у вигляді кульок (150—200 г ) в пергаментному папері. П. володіє протимікробною дією, використовується в медицині і ветеринарії. З П. готують мазі для лікування ран, екземи і деяких ін. хвороб. П. входить до складу мозольного пластиру.
Літ.: Младенов С., Мед і медолеченіє, пер.(переведення) з болг.(болгарський), [2 видавництва], Софія, 1971.
