Промет Ліллі (р. 16.2.1922, р. Петсері), естонська радянська письменниця, заслуженого на письменника Естонській РСР (1971). У 1935—40 вчилася в Таллінськом училище прикладного мистецтва. У 1940—51 на журналістській роботі. Друкується з 1954. Автор збірок розповідей «Прибічники святого мистецтва» (1958), «Лежачий тигр» (1964), «Хто поширює анекдоти?» (1967), у яких в основному змальована дійсність буржуазної Естонії. Роман «Деревня без чоловіків» (1962, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963) присвячений життю в тилу під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. У романі «Прімавера» (1971, русявий.(російський) пер.(переведення) 1973) увага автора обернена на соціально-психологічні проблеми сучасності. П. виступає як публіцист і автор путніх нарисів (спільно з Р. Парве ).
Соч.: lmelik raamat, Tallinn, 1965; Libelpuu, Tallinn, 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Акварелі одного літа. Повести і розповіді, М., 1961; Поділа земні, Тал., 1969; Ієрогліфи життя, М., 1973; Шкатулка без замку, М., 1974.
