Проктит (від греч.(грецький) proktós — задній прохід), запалення слизистої оболонки прямої кишки. Зустрічається частіше у поєднанні із запальними змінами вишерасположенних відділів кишечника (проктосигмоїдіти, коліт, ентероколіти і т.п.). Причини виникнення П. всілякі: гострі і хронічні інфекції, харчові інтоксикації і дисбактеріози, судинні, обмінні або імунологічні порушення. Вторинні П. — наслідок ін. захворювань: свищів прямої кишки, геморою і т.д. Розрізняють катаральні, геморагічні, гнійні, виразкові, некротичні і змішані форми, які мають гостру, підгостру або хронічну течію. Найбільш часті симптоми П.: неприємні відчуття в області заднього проходу, почастішання стільця, виділення слизу, а інколи і крові. З діагностичною метою застосовують ректороманоскопію, рентгеноскопію, мікробіологічне дослідження калу і пр. Лікування залежить від форми П. і причини захворювання.
Літ.: Рудих А. Н., Хірургія прямої кишки. (Основи проктології), М., 1956.
